Zrazok

Зразки юридичних документів

Біометричні паспорти "за" і "проти"

Біометричні паспорти

Ось уже кілька днів в Україні діє новий закон "Про єдиний державний демографічний реєстр", простіше кажучи закон про біометричні паспорти.

Цей документ, який отримав статус закону не з першого разу - після позитивного голосування у Верховній Раді його ветував Президент і відправив на доопрацювання - викликав у народу масу питань. В оману українців вводили то висловлювання автора законопроекту (який, зокрема, заявляв, що вже з літа 2013 року українці не зможуть в'їжджати на територію Європейського Союзу за старими паспортами), то перспектива обміну більшості документів старого зразка на нові.

До слова, у Європі, на яку так люблять посилатися наші політики, відсутня практика внутрішніх паспортів. Там працюють так звані "посвідчення особи", як, наприклад, у Німеччині, або "ідентифікаційні картки", як у Франції чи Великобританії.

За нашими нововведеннями в українському законі, внутрішній паспорт повинен оформлятися всім особам, починаючи від народження і незалежно від віку, строком на десять років.

Якщо ж необхідно виїжджати за межі України, як і раніше, необхідно братися за оформлення другого паспорта - для виїзду за кордон. Тим, кому вже виповнилося 16 років, документ видається на десять років, тим, кому немає, - лише на чотири. Виглядати новий закордонний паспорт повинен приблизно так само, як і нинішній: м'яка обкладинка, 32 сторінки.

Головна його відмінність, власне, заради якого і заварили цю всю кашу з новими паспортами, - безконтактний електронний носій з біометричними даними. Тобто інформацією, яка дозволяє ідентифікувати персону. У даному випадку мова йде про оцифроване зображення обличчя людини, її підпису, а також відбитки пальців. Останні, згідно з вимогами Міжнародної організації цивільної авіації, є додатковими. В Україні поки що, не говорять, наприклад, про сканування сітківки ока, як в арабських країнах.

А ось обмінювати старі паспорти (як внутрішні, так і зовнішні) та інші документи, що засвідчують особу або її спеціальний статус, на нові українці не зобов'язані. Всі ті, що набули чинності до введення нового порядку, функціонуватимуть до завершення строку їх дії. Якщо в заміні не буде якоїсь гострої необхідності. Наприклад, у випадку домовленості з ЄС про безвізовий режим.

За словами прес-секретаря Міністерства закордонних справ України Олександра Дикусарова, введення такого виду документів в Україні є одним з головних критеріїв плану дій для лібералізації безвізового режиму з ЄС. Поки ж українські громадяни і далі зможуть в'їжджати в країни члени ЄС на підставі діючого закордонного паспорта, без вимоги, щоб він був біометричний.

Питання лишається тільки в тім чи буде встановлена вимога консульськими установами країн ЄС щодо такого документу. Представник комісара з внутрішніх справ ЄС Мікеле Черконе українським ЗМІ сказав:

"Сьогодні в ЄС немає планів обмежувати в'їзд в Союз тільки власниками біометричних паспортів". Що ж стосується офіційних документів, то згадка про біометричні паспорти є тільки в двох: Угоді про внесення змін до угоди про спрощення оформлення віз, а також у Плані дій щодо лібералізації візового режиму. Перший передбачає скасування віз для власників службових біометричних паспортів. "Дозвольте мені підкреслити, що ця вимога буде застосовуватися тільки до цієї досить обмеженої категорії. Всі інші категорії зможуть в'їжджати без біометричних паспортів, тобто будуть застосовуватися такі ж правила, як і сьогодні ", - сказав він.

План же по лібералізації віз між ЄС та Україною передбачає можливість скасування віз для короткострокових поїздок для українців, у яких будуть біометричні паспорти. Але зараз складно говорити, коли цей План буде виконаний.

До того ж, якби Україна справді хотіла б тільки виконати вимоги ЄС, то взяла б закон, що стосується виключно біометричних паспортів. Такий, до речі, був раніше підготовлений урядом, але відхилений Верховною Радою.

А закон, який нещодавно вступив в дію, на думку голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, - саме про державний демографічний реєстр, а не про біометричні паспорти.

Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко каже, що цей закон порушує Конвенцію про захист персональних даних, яка також є передумовою для безвізового режиму. У Євросоюзі не звернути увагу на це не можуть.

Ніхто не може дати відповідь, навіщо українцям біометричні внутрішні паспорти, біометричні водійські права, для чого для видачі закордонного паспорта передбачений збір додаткових даних про приватизаційні папери, створення підприємства або громадських організацій? І хоча це вже додаткова інформація, вносити чи ні яку - вирішує сама людина, в нашій державі бажане дуже швидко перетворюється в обов'язкове.

Але є процедура і відмови українців від внесення даних в безконтактний електронний носій. Причина може бути тільки одна - у зв'язку з релігійними переконаннями. Норма в законі з'явилася саме після прочитання документа Президентом. Для цього треба написати заяву в уповноважений центральний орган виконавчої влади про відмову від отримання документа, що містить електронний носій, або про відмову від внесення інформації в нього.

Тепер про те, коли реально закон про бази даних та паспорти може запрацювати? Все залежить від політичної волі. А вона, схоже, є. Інакше документ так і залишився б порошитися в стінах парламенту.

Перш за все, щоб механізм запрацював, необхідно підготувати ще низку документів. Цим займеться Кабінет міністрів до 6 січня 2013 року. І тільки після прийняття нормативно-правових актів Державна міграційна служба отримає підстави для проведення тендерних процедур, за результатами яких визначитися підприємство, яке вироблятиме бланки документів. Необхідно і оснастити всі підрозділи служби (а їх понад 670) обладнанням для оформлення і видачі біометричних документів.

Цікаво, що днями Президент Віктор Янукович доручив Кабміну перевірити, чи готове державне підприємство "Поліграфкомбінат Україна" друкувати бланки для нових паспортів. Після підписання і опублікування закону такий інтерес гаранта Конституції виглядає якось дивно.

Чому до підписання такого важливого закону не можна було з'ясувати, а чи зможе державне підприємство працювати з документами чи доведеться віддавати настільки важливу (секретну!) інформацію в руки приватній фірмі?

Всім же нині відомо, що друкувати біометричні паспорти та інші подібні документи в Україні до недавніх пір міг лише консорціум "ЄДАПС", з яким і пов'язують ім'я автора і головного лобіста закону № 5492-VI "регіонала" Василя Грицака.

Правда, в цьому році "Поліграфкомбінат Україна" з ініціативи голови Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Михайла Бродського і віце-прем'єра Бориса Колеснікова, закупив необхідне обладнання, витративши 120 мільйонів гривень. Поки ж тільки "ЄДАПС" друкує кожну сторінку до закордонного паспорту з фото і підписом за більш ніж сто гривень.

Після 6 січня 2013 року буде визначено і розцінки на виготовлення паспортів. Раніше автор закону про паспорти Василь Грицак говорив, що вартість оформлення закордонного паспорта обійдеться українцю приблизно в 350 гривень, а внутрішнього - в 65 гривень. Поки ж конкретика тільки в тому, що, відповідно до закону, за видачу в перший раз паспорта громадянина України державне мито не справляється.

Очевидно, що заміна старих документів на нові для простих українців обернеться ні чим іншим, як додатковими витратами, грошей, сил, часу. Про що ми говоримо, зрозуміє той, хто оформляв собі закордонний паспорт. Чотири-п'ять платежів на різні рахунки (деяким довелося платити і за невиправдане страхування невідомо чого або додаткові інформаційні послуги) і черги в ощадкасах - ось чим багатьом з нас запам'ятовується спроба виїзду за кордон ... Але черзі і квитанції - дурниця в порівнянні з загрозою, що бази даних на кожного з нас в будь-який час можуть стати доступними зацікавленим людям, які не проти дізнатися все про наш майно, доходи, сімейний стан.І все справа навіть не в створенні якогось реєстру (хоча і цей крок суперечить Конституції), а в тому, що його не можна довіряти нашій державі. Будь-якій іншій, тільки не нашій.

Отже, головний документ українця - внутрішній паспорт громадянина країни - тепер повинен бути не в формі книжечки, а пластикової картки, що містить безконтактний електронний носій. На ньому інформація, яка мало чим відрізняється від інформації, що міститься в паспорті нинішнього зразка. Ось тільки відсутні дані про місце реєстрації та сімейний стан.

Схожі новини

Незважаючи на те, що сьогодні в газеті Верховної Ради "Голос України" був опублікований закон, що передбачає

Державна податкова служба стала учасником НСМЕП з особливим статусом. Поки не буде ясна суть особливого

Законодавчим органом нашої держави було ухвалено Закон України "Про безкоштовну правову допомогу". Нормативно-

Існує багато випадків коли ви прийшли у кафе зробили замовлення а пізніше офіціант Вам повідомляє що

Ви хочете отримати аліменти на дитину, але суд не прийняв заяву, яка оформлена компетентним юристом,

Залишити коментар

Обовязкові поля для заповнення позначені *.

*